Ріже тривогами тишу в імлі –
Кров’ю стікає моя Україна.
Та перемогу пророчить пташина –
Сонячна грудка на лоні Землі.
Скільки ворожих сталевих потвор
Нівечать землю мою на шматочки…
Вперто НАДІЇ маленькі листочки
Там проростають, де клацав затвор!
На чорно-білому фоні світлини,
Де лиш червоний у чорний розлився,
Жовтий метелик на квітці з’явився –
Простір наповнився сміхом дитини,
Що до матусі біжить стрімголов.
ВІРЮ: війна однозначно скінчиться –
І просвітліють засмучені лиця .
Знаю, що Бог означає ЛЮБОВ!
Лариса Журенкова 🪶