— Їжачку, чого це ти такий похнюплений лісом блукаєш ?
– Настрій зник …
– А де це він загубився?
— Де, де… в мені…
– Так давай його відшукаємо! — радісно вигукнув Медведик.
– Що впало, те й пропало, а раз пропало – значить спортилося, ну, й навіщо мені потрібен спорчений настрій?
— То може краще його назавжди позбутися?
– І як же це зробити?! – здивовано зітхнувши, спитав Їжачок
– А ми провітримо твою голову, і нехай воно вивітриться!
– Чекай, але ж якщо я його позбудуся – залишуся без жодного настрою …
– Не хвилюйся, тоді я своїм поділюся з тобою, у мене доброго настрою на двох вистачить! — весело відповів Медведик.
Вони довго гуляли лісом….
Медведик веселив друга, розповідаючи йому смішні історії, а Їжачок радісно сміявся у відповідь.
«Як добре – думав про себе Їжачок, – що в мене є такий чудовий друг, який може поділиться хорошим настроєм …»
Internet, переклад – В. Журенков
