«…поза всякими програмами й партіями – земля належить до мене. Вона моя. Всю її, велику, розкішну, створену вже, – всю я вміщаю в собі».
«Іntermezzo» М. Коцюбинський
Б’є весна в золоті молоточки,
Грає сонце вгорі на цимбалах.
Свіжий ранок в вербовій сорочці
П’є водицю із синіх туманів.
Я ступаю широким роздоллям,
Гладжу шерсть соболину ячменів.
Очі світло вбирають уволю,
П’ють легені кисневі коктейлі.
Білі піни гречок – чистий трунок!
Ця земля й небеса – все моє!
Попрошу у зозулі дарунок:
Хай ще тисячу літ накує!
Лариса Журенкова 🪶
About the Author
