Брати Лисенко: всі десятеро пішли на фронт і всі десятеро повернулись…
Велика Вітчизняна війна стала трагедією для мільйонів радянських сімей. Вважається, що в кожній родині сьогодні є родичі, які постраждали в кровопролитних боях.
Тому особливо дивною виглядає історія Євдокії Лисенко, яка відправила на фронт десятеро рідних синів. Всі вони повернулися додому!
Зараз в центрі її рідного села Бровахи в Черкаській області стоїть пам’ятник Матері.
У 1930-х роках в українському селі Бровахи жила велика і дружна сім’я Лисенко. У Євдокії та її чоловіка Макара Назаровича всього народилося 16 дітей. Це були 11 синів і 5 дочок.
Тоді був непростий час, особливо важко доводилося не заможним людям. Але Лисенко зуміли зберегти майже всіх своїх дітей і за часів голоду, і в роки Великої Вітчизняної…
Трагедія трапилася тільки з одним із синів. У 1933 році Євтух в пошуках роботи відправився до Києва. Незабаром слід його загубився, він перестав виходити на зв’язок з родиною. Швидше за все, молодий чоловік помер, але точно його доля невідома.
Коли розпочалася війна, сини залишили батьківський будинок. На фронт вони пішли разом : Петро, Хтодось, Михайло, Іван, Степан, Василь, Павло, Микола, Олександр і Андрій.
Велика Вітчизняна війна забрала мільйони життів, але брати Лисенко повернулися додому живими! Багато хто до цих пір вірить, що заслуга в цьому належить молитвам їх матері, яка всі ці роки просила Бога, щоб він оберігав її діточок від смерті і каліцтв.
Звісно, що Євдокія Данилівна була найщасливішою жінкою в їхньому селі. Вона не могла нарадуватися тому, що всі її сини повернулися додому живими.
Вона ще довго працювала (аж до 77 років), а сусіди запам`ятали її як привітну і веселу.
Про сім’ю Лисенка стало відомо на початку 1980-х років, коли нарис про них написав кореспондент “Літературної газети”
На публікацію звернув увагу директор заводу в Дніпропетровську який заявив, що готовий відлити скульптуру цієї жінки.
Через два роки бронзова фігура Євдокії Лисенко вже була встановлена в селі.
