Черкащани – творці та нащадки космічної держави!
12 квітня 1961 року радянський космічний корабель «Восток» здійснив перший у світі політ у космос з людиною на борту. Першим космонавтом в історії планети Земля став громадянин СРСР Юрій Гагарін…
Важливо зазначити, що до “космічного тріумфу” радянської науки і техніки безпосереднє відношення мала також і Черкащина, адже в ті роки її промисловість була тісно пов’язана з космосом.
Черкащани – творці і нащадки космічної держави!
З Зоряним містечком і Центром підготовки космонавтів ім. Ю.О.Гагаріна нашу Черкащину більше 45 років пов’язують науково-технічні і культурно-патріотичні відносини. В цьому є неоціненна заслуга ректора з зовнішніх зв’язків Східно-Європейського університету, академіка Міжнародної академії проблем безпеки, оборони і правопорядку, полковника, учасника бойових дій в Афганістані, члена Президії Черкаської обласної Ради ветеранів Геннадія Кузьмічова. Протягом двох десятків років на посадах другого секретаря Черкаського міськкому КПУ і секретаря обкому партії він курував «оборонку». Тоді саме в неї входила ретельно засекречена розробка космічних технологій.
– Спеціалісти черкаських ЦКБ «Сокіл», НДІ «Акорд», заводів «Фотоприлад», ЗТА, «Імпульс», уманського заводу «Вега», канівського «Магніту», смілянського електромеханічного заводу внесли величезний вклад у розвиток ракетно-космічної техніки, тренажної бази для Центру підготовки космонавтів та військово-космічної розвідки. Апаратура, розроблена фахівцями ЦКБ «Сокіл», працювала на станціях «Салют-3» і «Салют-5».
На жаль, ці унікальні виробництва вже давно знищено…
А ще, виявляється, більшість космічної їжі, що транспортувалася у тюбиках, вирощувалася та доводилася до стадії напівфабрикату теж на Черкащині – у її колгоспах та радгоспах!
Їснує у Млієві (теж Черкащина!) і особливий сад, який було закладено у 1980 році із насіння тих самих “космічних”яблунь, що 175 діб провели на борту орбітальної станції “Салют-6”. Сад так і зветься – “Космічний”! Його перші почесні садівники – двічі Герої Радянського Союзу космонавти Ляхов та Рюмін. Саме вони проводили космічні досліди із цим насінням.
Цей сад є дійсно унікальним, адже він – єдиний в цілому світі! Завдяки йому саме Черкащину відвідала найбільша кількість космонавтів, звісно, після Зоряного містечка.
Також, Черкаси стали одним із славних міст, у яких з середини 70-х років минулого століття у великій кількості оселялися офіцери-відставники космічних військ. У 1978 році тут навіть було створено організацію ветеранів космодромів, яка є третьою за чисельністю в Україні після Києвської та Дніпропетровської!
Загалом, це більше двох сотен ветеранів космодромів Байконур, Капустин Яр та Плесецьк. Це саме ті люди, які готували і здійснювали запуски космонавтів-першопрохідців навколоземного простору, які брали участь у випробуваннях ракетно-космічної техніки. Серед них є і ті, хто здійснював історичниі старти перших космонавтів планети.
«Ю.О.Гагарін» чи «А.Д.Гагарін»?
Володимир Орєшкін віддав службі на космодромі Байконур 25 років! Він працював на самій відповідальній і небезпечній ділянці – заправляв ракетоносії перед стартом. Очолюючи посаду начальника відділу наземних заправочних комунікацій, він був разом з тими, хто у квітні 1961 року готував до історичного старту ракету-носій «Восток» і… переплутав в документації космодрому ініціали першого в історії людства космонавта!
– Ракета знаходилась на стартовому майданчику № 1. Ми знали, що вона повинна вивести на орбіту космічний корабель, пілотований людиною, було відомим і прізвище пілота – Юрій Олексійович Гагарін. Заправивши ракету і пересвідчившись, що всі параметри в нормі, я провів відстиковку комунікацій і евакуювався у підземний бункер, – розповідає ветеран.
– «Стартовики» підвезли пілота. Було оголошено 30-хвилинну готовність. Можливо, від хвилювання я заніс до журналу робочий запис з невірними ініціалами : «Старт 12 квітня 1961 р.; 09:06:59,7 декретний московский час; зі стартового комплексу майданчика №1 полігона Тюратам, А.Д. Гагарін», – Справжнє ім`я космонавта всі почули вже у повідомленні Левітана по радіо, – згадує про цю помилку Володимир Михайлович.
«Щасливе» число 13-ть
Голова Черкаської організації ветеранів космодромів Іван Губський відслужив на космодромі Байконур близько 20 років. З 1961 року, у складі бойового розрахунку, брав участь у запуску більше двох десятків пілотованих кораблів і багатьох супутників Землі, Місяця, різних планет сонячної системи. У відставку пішов з посади заступника начальника політвідділу 1-го космічного управління космодрому Байконур.
– Цікавий випадок трапився у 1969 році, коли я брав участь у підготовці до запуску космічного корабля, пілотованого В.О.Шаталовим, – згадує Іван Дем’янович. -Тоді стався неймовірний збіг: Шаталов – космонавт № 13 – повинен був летіти 13 січня ще й о 13 годині! Ретельно провели випробування: все працює, як годинник. Ніяких зауважень немає, корабель і ракета до старту готові : все йде по плану, фіксується на кіноплівку.
Тоді була дуже холодна зима, – додає Губський, – з пустелі Кизил-Кум задував пронизливий вітер… Шаталов в унтах рішуче йде до ракети, пролазить в середину корабля… Готовність вже становить 15 хвилин! Аж ось, раптом, космонавт помітив, що один з датчиків не видає запланованого параметру… Оголошено затримку старту спочатку на 15, потім на 30 хвилин, потім ще на годину… В кінці-кінців, старт взагалі було відкладено на добу. Так що, Шаталов полетів не 13-го, а 14-го січня і уже не о 13-й годині, а у інший час!
До речі, американці взагалі забобонні, а до цифри 13 і поготів відносяться з великим острахом! Особливо після аварії, що сталася у 1970 році на «Аполоні-13», який у о 13 годині взяв курс на Місяць, але так до нього і не долетів…По-теперішній час вони взагалі ніколи нічого 13 числа не запускають!
На останньому фото в центрі стоїть керівник групи випробувачів Міністерства середнього машинобудування Солдатенков, а праворуч від нього – І.Д.Губський.
Автор – Геннадій Сноз
(Переклад та редактура – В. Журенков)
1 thought on “Черкащина космічна!”