Життя всередині «чорного квадрата» з аптек, ломбардів, пивнух і наливайок –
це зовсім не «фірмова» проблема Черкас!
Пригадайте, скільки книгарень у 270-тисячному місті?!
«Будинок Книги» — в «Хрещатик-сіті», магазин «Кобзар», що навпроти залізничного вокзалу та центровий «Світоч» біля будівлі міськради…
Пригадав – скільки зміг, але, начебто, ось це і все!
Претензій до бізнесу – ніяких! До того ж, наприклад, якщо раптом аптеки виявилися нерентабельні, то їх теж значно б поменшало… А якщо люди раптом перестануть пити пиво «пінне», то й «ПИВАСні» річки безперечно швидко всохнуть…
Претензії у мене – до оформлення життєвого простору навколо нас!
Спитаєте, що ж треба робити — забороняти наливайки, скорочувати пивнички?! Та боронь боже! Співгромадян, які не готові жити без щоденного контакту з Бахусом, доволі багато. Провал «сухого» закону в США та антиалкогольної кампанії в пізньому СРСР — хороше щеплення від безглуздої практики заборон взагалі, а в алкобізнесі зокрема.
Але ж не можна повністю віддавати життєвий простір нашого міста випивохам та сумнівним юнакам, які мало не відкрито передають один одному пакетики з одурманюючими порошками.
На мій погляд, ось чим насамперед має перейматися як місцева, так і центральна влада:
звичайно ж, максимально сприяти власникам невеликих кав’ярень, чайних, різних кондитерських або кафе з морозивом та тістечками для батьків з дітьми.
Сприяння — це створення економічних преференцій,
а саме – символічного оподаткування,
низької орендної плати тощо.
звичайно ж, розвитком мережі книжкових крамниць, ось тільки не з розрахунку однієї на 90 000 населення, а хоча б однієї — на 10 000 тисяч!
Звичайно ж, встановленням нових спортивних та дитячих майданчиків!
Звичайно ж, облаштуванням парків та скверів з фонтанчиками та лавочками!
Зрозуміло, що суто соціальний сегмент, спрямований на суспільний розвиток, — саме те, на чому заробляти складно! Тому і бізнесу не дуже цікаво! Але в тому і полягає завдання місцевої влади, щоб сприяти розвитку інфраструктури з акцентом на суспільний розквіт, а не на деградацію!
Сьогодні, на превеликий жаль, життєвий простір у Черкасах, втім, як і майже у всіх обласних центрах (про районні — мовчу!), все ще облаштовується за Олександром Олександровичем у його важкий кризовий період: «Ніч, вулиця, ліхтар, аптека …» читай «Ніч, вулиця… півас, ломбард, аптека…»
Віктор Борисов, facebook
12 грудня о 13:32 ·
