МАМО, Я ПОЇДУ ЗАВТРА В КРИМ
(зб. «На вістрі слова»)
– Мамо, завтра я поїду в Крим,
Бо вже хочу силу правди чути.
Ти не плач, матусю, я ж бо не один.
Там таких багато хлопців буде!
Мамо, я не буду сидіть вдома,
Поки гине рідна Україна.
Це, матусю, лиш сердечна втома.
Не дозволю ґвалтувати Україну.
Можу дати все їм на потіху,
Роздягнутись на снігу у мінус…
Але так чинити…Їм для сміху,
За Вкраїну я до бою кинусь.
Мамо, не тримай мене над силу!
Чи загину я, не знаю вже напевно,
Але, мамо, це мені під силу,
Зрадили свій край вони даремно.
І даремно кидали ці фрази,
Що майдан – лиш сміх та братовбивство.
Чесно, мамо, це не просто фаза,
Це вже ступінь клініки нацизму.
Страшно… Колись наші, рідні, люди
Продались… Так боляче дивитись…
Мамо, з ними ‘їли солі пуди,
Ми ж пройшли усе, а тут …- змиритись?
Ні, ти знаєш… Я поїду завтра в Крим,
Бо вже хочу силу правди чути.
Ти не плач, матусю, я ж бо не один –
Там таких багато хлопців буде!
Ірина Шостак,
СШ № 28, 11-А кл.,
гурток «Перші ластівки»
Ірина Шостак брала участь у VII Всеукраїнському конкурсі на кращий твір «Моє слово про Шевченка» де посіла I місце в номінації «Творча молодь» (2014). Також вона переможець Всеукраїнських конкурсів «Поезія душі і серця» (2013) у номінації «Видатні постаті України» (I м.), «Скажемо ні всім пожежам на землі!», 2013р. (II м.), III місце на міській олімпіаді з української мови та III місце в конкурсі «Об’єднаймося, брати мої» (номінація «Поезія», 2013 р.).
Також вона має публікації у збірках: «Поезія душі і серця» (2013), «Ми за тверезе життя!» (2013), «Ну що б, здавалося, слова…»(2013), «На вістрі слова» (2014), у журналі «Пожежна безпека» (2013), у газетах «Народна довіра Черкащини»(2013), «Тарасові джерела і К» (травень 2014). Друкується в альманахах «Перші ластівки», «Іду з дитинства до Тараса».
