Так козаки-запорожці жартома називали свої чуби. Щодо цього є ціла знакова розвідка…
Чому саме “оселедець”? Запорожці хизувалися своїми чубами, а щоб дорікнути і насміятися з товариша (по доброму) казали: – “То хіба чуб? То так, оселедець!”. Оселедець річковий раніше вважався сміттєвою рибою. Це зараз його залишилося мало. До того ж, він зовсім несмачний. От і порівнювали з оселедцем, щоб посміятися.
-
Олександр Притула: Справа в тому що в бігу від “образ” історії, чи то від москалів чи від ляхів, чи від турків чи інших культур ми можемо втратити версії походження того чи іншого терміну. Соромитися своєї історії не варто, як соромитися тих жартівливих термінів , які виникали на певних історичних етапах.
-
Наша історія така велична і багата, що нам залишається тільки спиратися на неї і пишатися тим що ми українці. І не лякатися “оселедців”, тих же “хохлів” (реально це назва з санскриту “син НЕБА”).
-
Просто варто правильно трактувати ці назви на нашу українську користь. Хоча як на мене якщо серйозно називати себе то безумовно від жартів офіційно треба відходити, а називати себе УКРАЇНЦЯМИ (не вживати “хохлів”), називати зачіску офіційно “ЧУБ”, (ВІДХОДИТИ ВІД “ОСЕЛЕДЦЯ”), але не варто так боятися цих назв, просто жарт є жартом, а серйозні терміни і назви є серйозними.
Александр Проценко: Олександре Леонтійовичу дякую за коментарі!
Роман Пидцюка: Олександр внесу свої 5 копійок!Читаю зараз Велику Історію України І.Тиктора 1935 р.про Святослава,як описує його історик і очевидець Лев Діякон.
Виглядав він так: середнього росту,не надто високий,але й не низький,брови мав густі,ніс короткий,бороду оголену,на верхній губі густі і довгі уса,голова зовсім оголена,з одного боку висів чуб,що означало значний рід;шия здорова,плечі широкі і взагалі добре збудований.
Це було у 970-972 році,а від якої пори пішов (оселедець)? мабуть все ж таки з Козаччини
