Літати, як білка. Історія і принципи польотів у вінгсьюті


Spread the love

Звідки “ростуть” крила

Принцип, за яким побудовано вінгсьют (англ. «костюм-крило») людина підгледіла у білок-летяг.

Гризуни планують з дерева на дерево за допомогою перетинки, яка натягується у них уздовж тіла, коли вони розчепірюють лапи.

Перший вінгсьют було винайдено ще в 30-і роки минулого століття. Однак знадобилося ще 60 років, щоб довести його конструкцію до ладу.

По-перше, до костюму потрібно було інтегрувати парашут (необхідний для приземлення) таким чином, щоб він не заважав плануванню. По-друге, довго не виходило зробити перетинки-крила, які дозволяли б передбачувано керувати вінгсьютом.

Французькі ребра

Отже, сучасний вінгсьют  з’явився в кінці 90-х. У цього костюма дві перетинки натягалися, коли парашутист розводив в сторону руки, а третя – коли ноги.

Всі три крила складалися з двох шарів матерії : верхньої і нижньої, і напиналися, коли в них потрапляло повітря через розташовані в передній частині костюма повітрозабірники.

Крім того, в перетинки були вшиті ребра жорсткості, які допомагали крилам зберігати форму і міняти аеродинамічні характеристики, коли людина починала рухати кінцівками.

Цей костюм винайшов француз, парашутист і винахідник Патрік де Гайардон. З тих пір всі вінгсьюти шиють за цими принципами, хоча конструкція постійно допрацьовується.

З літака

Перетинки фактично перетворюють весь костюм у крило. Щоб воно почало працювати, потрібен зустрічний потік повітря. У літаків такий потік створює двигун, штовхаючи фюзеляж вперед.

Коли парашутист у вінгсьюті стрибає з літака, він відразу починає планувати в горизонтальній площині, так як у нього вже є велика початкова швидкість.

Це найпростіший тип польотів у «костюмі-крилі» і саме з нього зазвичай починається навчання. Правда, в традиційній парашутній школі спочатку треба  довести, що ти зробив, як мінімум, 200 стрибків зі звичайним парашутом-крилом.

Такий досвід потрібен для того, щоб без проблем вистрибнути з літака і щоб прийняти єдине правильне положення для штатного відкриття купола при приземленні.

З обриву

Необхідну для горизонтального польоту швидкість (60-90 км/годину) можна набрати і за кілька секунд вертикального падіння, під дією сили тяжіння.

Для цього треба піднятися на високу гору або, наприклад, будівлю і стрибнути вниз. Чим вище точка старту, тим довше розгінна частина падіння, тим швидше і на більшу відстань ти полетиш уздовж горизонту.

А ще можна планувати, притискаючись до схилу гори, – це називається «проксіміті», але тут потрібна відточена техніка управління вінгсьютом.

Це найризикованіші піруети, вони ж і найцікавіші та найвидовищні.

 Політ вниз

У вінгсьюті не можна набрати висоту, адже занадто мала площа крил. Але для відчуття польоту досить і того, що підготовлений парашутист в хорошому костюмі в середньому пролітає 2-2,5 м по горизонталі на кожен втрачений метр висоти. Отже, подолати в такому режимі 10-20 км, стрибаючи з літака, – цілком досяжно.

Польоти у вінгсьюті – погодозалежний вид спорту, але вітер може перешкодити тільки в момент старту з нерухомої відправної точки.

Наприклад, він просто не дозволить відлетіти від скелі. Зате у польоті проблем через турбулентність не виникає. На швидкості планування у вінгсьюті ти просто пронизуєш будь-які повітряні потоки.

 Страх

До стрибків у вінгсьюті, на відміну від звичайних стрибків з парашутом, неможливо звикнути. Страшно завжди. Просто страх буває різний.

Поступово починаєш розуміти, що він має масу градацій, вчишся їм управляти. По суті, тобі треба робити дуже прості, з точки зору моторики, рухи, але в стані жорсткого стресу.

Тренується це тільки постійними стрибками. Завжди краще стрибати потрошку, але регулярно, ніж багато, але запоями. Щоб психіка не відвикала.

 Ризик

/Розповідає Валерій Розов дворазовий чемпіон світу з парашутного спорту,

автор єдиного в світі парашутного стрибка до кратеру вулкану /

Він присутній завжди. Але є умови штатні, а є такі, що виходять за звичні рамки. У другому випадку ти аналізуєш ситуацію і прикидаєш, що до чого.

Якщо мова про звичайний тренувальний стрибок (третій за день і з цього місця я вже стрибав 50 разів) і мені щось не подобається, то я піду вниз пішки. Але якщо я 1,5 місяця збирав експедицію до цієї точки і іншого шансу стрибнути в мене не буде, то я готовий ризикувати.

Коли влітку 2011 року я стрибав з Монблану, там був поривчастий вітер.
Але, подумавши, куди буду приземлятися, якщо щось піде не так, я вирішив діяти.

Тоді політ і справді пішов не за планом, до підніжжя гори я не дотягнув, але благополучно приземлився на запасному майданчику на льодовику Бренва.

А, наприклад, рік тому на вершині гори Шивлінг в Гімалаях (6420 м) довелося простояти кілька днів, чекаючи відповідної погоди. Результат: пройшов більше 4 км по горизонталі зі швидкістю близько 200 км/годину, перепад висот – близько 2200 метрів.

Вінгсьют і спорт

Польоти у вінгсьюті вже визнані видом спорту Міжнародною федерацією повітроплавання. Правда, поки змагатися можна тільки в груповій побудові фігур у повітрі – грубо кажучи, у кого більше зчепиться в польоті учасників.

Крім того, проводиться багато аматорських неофіційних змагань по польотах у вінгсьюті в горах. В основному це стрибки з GPS-датчиком, який знімає дані про швидкість, дальність і якість польоту. Наприклад, я розганявся до 200 км/год  (рекорд швидкості – 363 км/год).

Але люди, за великим рахунком, стрибають не заради спортивних досягнень, а заради ейфорії польоту. Людина може уявити собі, що таке альпінізм, жодного разу не побувавши в горах. З рюкзаком йдеш у гору – на це уяви вистачає…

А ось що людина відчуває, коли вільно переміщується в тривимірному просторі – словами не передати!

Осягнути це можливо тільки спробувавши на собі.

Livejournal

Have any Question or Comment?

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

CAPTCHA image
*

Youtube “Громада Черкащини”

Text Widget

Lorem ipsum dolor sit amet, consectetur adipiscing elit. Aenean dapibus erat eget rhoncus facilisis. Duis et lacus ut tellus fermentum ultricies quis sit amet mauris. Nullam molestie, mauris ac ultrices tincidunt, sapien turpis rhoncus tellus, sed sagittis dui felis molestie risus.