У нас сьогодні поминальний день…
“Прости нам борги наші, яко же ми прощаємо боржникам нашим..” (“Отче наш”)
Тобі, певно, хотілось тепла,
Мій непрощений тату.
Я ж на зустріч, пробач, не прийшла…
Стогін то чи розплата?..
До сих пір, скільки літ, скільки літ…
Я не можу простити.
Ти мій меч, ти мій сором, мій біль –
Маю я відпустити…
Недолюблена, тихо бреду –
Я ж жадала любові.
Скоро в вік твій і я увійду –
Примирюся з тобою.
Сильна й вперта, у тебе, як бач,
І вразлива, як мати.
За сьогодні, мій тату, пробач…
Я учуся прощати..
Лариса Журенкова 🪶
