Парамон Поліектов
Парамон Потапович Поліектов служив в 40-му бомбардувальному авіаційному полку 63-ї авіабригади військово-повітряних сил Чорноморського флоту. Ввечері першого дня війни літаки його полку взяли курс на захід і нанесли бомбові удари по фашистським військово-морським базам в Румунії. Оскільки більшість з радянських аеродромів, розташованих в прикордонних районах, практично одразу піддалася нищівним атакам бомбардувальників гітлерівців, льотчики Чорноморського флоту, що дислокувалися в Криму, мали честь та нагоду першими нанести контрудар у відповідь…
Палає Констанца
– Війна застала мене в Криму під Сімферополем, де я служив техніком бомбардувальника СБ на авіабазі Сарабуз (нині Гвардійське). Вранці 22 червня нас підняли по тривозі! Кордони СРСР атакували війська гітлерівської Німеччини, а ворожі літаки почали бомбити головну базу Чорноморського флоту – місто Севастополь…
В ніч с 22 на 23 червня, бомбардувальники нашого полку нанесли удар у відповідь, скинувши бомби на німецькі військово-морські бази в Румунії – Констанцу і Сулину. Також бомбили нафтопромисли Плоєшті та інші військові об’єкти фашистів, розташовані в Румунії, в тому числі і столицю німецького союзника – місто Бухарест, – розповідає ветеран.
Перші нальоти
– Перші нальоти на ворога проходили майже без втрат с нашої сторони – давався взнаки фактор раптовості. Та дуже швидко ситуація змінилась, тож в ході наступних рейдів полкові льотчики зіштовхнулись с новими німецькими винищувачами «Месершмітт» и «Фокке-вульф».
З нашого боку почались серйозні втрати. Радянські бомбардувальники літали без прикриття, тому що винищувачів не вистачало навіть для охорони стратегічних об’єктів від нальотів ворожої авіації.
До того ж, у нас тоді ще не було саме таких винищувачів, які були б здатні здійснювати супроводження на далекі відстані. Втрати були просто величезними – тільки за місяць авіаполк лишився до 90 відсотків матеріальної частини і льотного складу!
Щоб уникнути подальших втрат на початку липня командування заборонило використання тихоходних машин типу ДБ-3 і СБ вдень без прикриття. Авіація Чорноморського флоту перейшла тільки на нічні вильоти, але екіпажів, здатних діяти вночі, у складі всієї 63-ї авіабригади залишилося не більше ніж півтора десятка.
Літали за дуже складних умов, адже засоби радіонавігації були відсутні, тож штурмани творили буквально чудеса, виводячи літаки на цілі. Машини, що поверталися, практично всі – зрешечені кулями й осколками.
Були літаки, у корпусі яких ми нараховували за сотню пробоїн, а на машині лейтенанта В.Н. Белікова з 2-го мінно-торпедного полку механіки нарахували більше 700-т осколочних і кульових пробоїн! Все це потрібно було залатати, заштопати, щоб літак знову був готовим до вильоту.
Зрозуміло, машину можна відремонтувати, але загиблих людей повернути вже неможливо. Радянській авіації катастрофічно не вистачало льотчиків, штурманів, повітряних стрільців. Останніх успішно заміняли техніки. В якості стрільця літав і Парамон Потапович.
Не можна не захоплюватися подвигами наших авіаторів, що діяли в таких невимовно важких умовах!
Під тобою – море вогню! – ділиться ветеран – довкруж – розриви зенітних снарядів! Постійно атакують винищувачі! Під час четвертого вильоту на бомбардування Констанци літака було підбито ворожими винищувачами. Машину сильно ушкоджено: деформовано крило, розбито ліхтар, запалав двигун… Насилу дотягли до наших вод, але недалеко від кримського берегу таки впали в море!
Тоді нам дуже пощастило – зуміли покинути потопаючий бомбардувальник. Розклали човен. Всі екіпажі були оснащені рятувальними засобами, включаючи резиновий човен ЛАС-3. Радянські літаючі човни-гідролітаки МБР-2 постійно баражували над морською акваторією, намагаючись знайти всіх, хто вижив.
Хоча більшість зі збитих, особливо біля румунських берегів, авіаторів потрапляло в полон, були навіть екіпажі, врятовані на п’яту, а то й на шосту добу плавання у відкритому морі… Незабаром нас теж було врятовано: підібрав морський мисливець чорноморського загону прикордонних кораблів, – згадує Поліектов.
Пікіруючий бомбардувальник
– Наш полк став першим, що отримав нові швидкісні пікіруючі бомбардувальники Пе-2. На ціх легендарних машиних ми зробили і перший бойовий виліт в історії війни – на Плоєшті з нашої авіабази. Це сталося увечері 3 липня. Нові машини довелося освоювати у стислі сроки.
На наш аеродром розпочались регулярні нальоти ворожої авіації. Під час одного з них я був контужений і поранений.
Коли гітлерівці вступили на кримську землю, авіабазу було евакуйовано в Керч і вже звідти ми продовжували бойові виліти. Після повної окупації Криму – з аеродромів Північного Кавказу, станиць Білореченська, Кримська та інших.
В період кримської служби Парамон Поліектов був нагороджений орденом Червоної Зірки і медаллю «За бойові заслуги». Як зазначено в нагородному листі : “За мужність і хоробрість, проявлені в боях с німецько-фашистськими загарбниками. ”
– В 1943 році я лишився «без коня», себто без літака. Мене було направлено в запасний полк до міста Саранськ (Сибір). Готував штурмовики Іл-2, що прибували з заводів і відправляв їх на фронт, але бажання бити ворога мене не залишало! Весною 1944 року подав рапорт і був направлений в Дніпровську військову флотилію, у складі якої брав участь в різних бойових операціях з травня 1944 по травень 1945 рр.
Дніпровська флотилія
В Дніпровській військовій флотилії Парамон Поліектов служив старшим авіатехніком ланки 8-го окремого авіаційного загону зв’язку. Штаб флотилії знаходився в Києві, тож бойові дії спочатку велись по Дніпру, а після звільнення міст Білорусії флотилія вела бойові дії вже на ріках Вісла, Шпреє, Одер і Нейсе. Ветеран брав участь у звільненні Варшави, Познані, Кюстрина, Лансберга, Грубена, Берліна, Фюнстенберга (Фюрстенфельда), на аеродромі якого ескадрилья базувалась до її розформування в 1947 році.
Після війни
Після війни Поліектов служив в Пінському МДБ, брав участь в ліквідації бандформувань, що діяли в пінських лісах, працював в УВС щойноствореної Черкаської області.
– У мене був друг, грек за національністю, льотчик Дмитро Тріандофілов. Якийсь час я обслуговував його машину і, навіть, разом з екіпажем літав в якості стрілка бомбити Констанцу. Сталося так, що літак мого друга був збитий над морем і на базу він не повернувся. Вважався зниклим без вісті, адже ніхто не бачив його ні живим ні мертвим…
Уявляєте, вже після війни я зустрів його в Пінську просто посеред вулиці! Радість, сльози, обійми… Виявилось, Дмитро зумів покинути палаючу машину, потім довго плив морем і опинився… на окупованій фашистами території. Пережив багато пригод, доки не добрався до своїх. Подібні історії для того часу не рідкість.
Історична довідка
Вперше про бомбардування військових об’єктів, розташованих на території німецького союзника Румунії, Совінформбюро повідомило 24 червня: «У відповідь на подвійний наліт на Севастополь німецьких бомбардувальників з території Румунії радянські бомбардувальники тричі бомбили Констанцу і Сулину». Буквально через день в іншому зведенні повідомлялось: «Наша авіація протягом дня бомбардувала Бухарест, Плоєшті і Констанцу. Нафтоперегонні заводи в районі Плоєшті горять… Військовим об’єктам м. Ясси (Румуния) повітряним бомбардуванням, проведеним нашими літаками, завдано великих руйнувань».
Основні удари по військовим об’єктам Румунії наносились з Криму силами авіації Чорноморського флоту. Всього з червня по листопад 1941 року, поки не був повністю окупований Крим, радянська авіація здійснила 7 817 нальотів на румунські об’єкти. В результаті ударів радянської авіації по румунським нафтоперегонним заводам об’єми нафтопереробки скоротились на 15% і у німців виникли велики труднощі з поставкою пального фронту. За німецькими даними, за цей період радянська авіація втратила 143 літаки.
Крим не фігурував в плані «Барбаросса», але бомбардування румунських нафтопромислів і портів чорноморською авіацією змусило німецьке командування змінити план війни. Гітлер вимушен поставити Вермахту нову задачу: «Оволодіти Кримом, який, будучи авіабазою противника, представляє собою величезну загрозу румунським нафтовим районам». Частина сил групи армій Південь була перенацілена на Крим. Таким чином, кримські авіатори внесли величезний вклад в зрив планів фашистського бліцкригу.
