Звернення Святійшого Філарета

Патріарх Київський і всієї Русі-України Святійший Філарет. Звернення до суспільства

Про лихослів’я

Лихослів`я руйнує наші гени

В ім’я Отця, і Сина і Святого Духа!
Дорогі брати і сестри!
Одним з розповсюджених пороків сучасного
суспільства є лихослів’я. Лайливці будуть судитися судом Божим разом з тяжкими грішниками.

Апостол Павло у Посланні до Коринф’ян пише, що лихословці разом з п’яницями, блудниками, злодіями, лихварями Царства Божого не успадкують (1 Кор. 6, 10), якщо, звичайно, не покаються і не виправляться.

Той же апостол, звертаючись до християн, говорить: “Ніяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тільки добре” (Еф. 4, 29).

Особливо грішать ті люди, які ображають ближніх так званим “матірним словом”

Один святитель сказав, що “матірним словом” хулиться священне ім’я матері. Першою матір’ю для християн є Пресвята Богородиця.

В особі апостола Іоана Богослова Господь Ісус Христос, терплячи смертні муки на хресті, всиновив своїй Матері весь християнський рід.

І з того часу Церква іменує Пресвяту Богородицю Матір’ю роду християнського.

Друга мати – це та жінка, яка народила нас, дала нам життя і виховала. Без неї ми не існували б, не знали б цього прекрасного світу і не раділи б життю. Третя мати – це земля, яка дає всім нам, з благословення Божого, їжу, одяг та житло.

Як можна хулити найдорожче, найсвященніше ім’я – матері?

Треба утримувати свій язик від лихослів’я, треба викорінювати з свого життя цей злий звичай. Якщо “за всяке пусте слово, яке скажуть люди, вони дадуть відповідь у день судний” (Мф. 12, 36), то про гниле слово нема чого і говорити.

Послухайте, що говорить Премудрий Соломон: “Благословенням праведників місто йде угору, устами грішників – занепадає” (Пр. 11, 11).
Значить, через нечестивих лихословів руйнуються міста і села.

Найбільшою карою за “матірне слово” для людини є позбавлення благодаті та благословення Божого.

Святитель Григорій Двоєслов, який написав літургію Ранішосвячених Дарів, яку Церква здійснює у дні Великого посту, розповідає про один випадок, який стався у Римі в VI ст.

Приклад цей стосується лихослів’я і Божої кари за цей гріх

Один мешканець Рима мав маленького сина, якого він любив і балував. Надмірні пестощі довели хлопчика до того, що він перестав утримуватися від вимовляння лайливих слів.

Як тільки що-небудь не подобалося йому, він починав лаятись. Він дійшов до такого стану, що став хулити лайливими словами ім’я Боже, ікони та інші священні речі. У той час стався в Римі мор, і хлопчик побачив, як до нього підступили біси, щоб узяти його грішну душу.

Побачивши їх, хлопчик за¬кричав і, звертаючись до батька, став умовляти і просити його відігнати їх. Батько запитав сина: “Дитя моє! Що ти бачиш?”

Він відповів: “Ось прийшли біси і хочуть взяти мене”. Потім він став лаятись поганими словами і в ту ж мить помер. Так Господь покарав людину за лихослів’я.

Бували випадки, коли Бог раптово посилав на лайливця оніміння, як кару за цей гріх

Лихослів’я не личить будь-якій культурній людині, тим більше – християнину, не кажучи вже про священика. Часто лихослів’я є результатом гніву.

Але трапляються люди, які вживають лайливі слова несвідомо. Вони так засмітили свою мову, що не можуть висловити думку без гнилих слів. Вони стають для них словами-паразитами.

Ох, як небезпечно людині доводити себе до такого стану!

Соромно чути, коли лихословить чоловік, але вдвічі непристойніше, коли гниле слово виходить з вуст жінки.

Апостол Павло, повчаючи християн, каже: “Лихослів’я, і марнослів’я, і блюзнірство не пристойні вам” (Еф. 5, 4), тобто нам, християнам.

Тому той, хто заражений цим огидним пороком, повинен викоренити його і не оскверняти лихослів’ям не тільки вуста, але і слух.
Амінь!