Що отаман Сірко робив у Франції, чекаючи оплати від Мазáріні, тодішнього голови французського уряду?
От як гадаєте?
Пиячив?
Гульдебасив?
І отут я був шокований відкриттям: Іван Сірко читає в Сорбоні лекції латиною з історії Польщі та Русі-України
лекції!! в Сорбоні!! латиною!!
вчить французьких студентів
Сірко (Серко) Іван Дмитрович (1610-1680), родом з м. Мерефи сучасної Харківської області (за іншою версією – з Поділля)
В міру – Іван Сірко, кошовий отаман Запорізької Січі, талановитий полководець, національний герой Франції, який не програв жодної з 244 битв, у яких брав участь. лускаючи неприступні фортеці, як насіння.
Унікальна видатна особистість, що обирався козаками в кошові дванадцять разів (а козакам, точно як нам, спробуй догодити) !!
Перший політичний в’язень (якого запроторили до сибірської тюрми) і якого, на вимогу європейських країн, російський цар вимушен був повернути із Сибіру на Січ.
Турецький султан так боявся Сірка з його походами, що видав указ по всіх мечетях: молитися про смерть українця…
Саме Іван Сірко з українським козацтвом допоміг завершити в Європі 30-літню війну.
5-ть років ‼ французи не могли повернути собі фортецю Дюнкерк, тож найняли отамана Сірка з козаками за доволі високу плату і навіть за умовою славетного українця, що французи не будуть втручатися.
Два дні козаки ходили навколо фортеці – вивчали місцевість, розробляли план захоплення і вже наступного, третього дня, за кілька годин, без єдиного пострілу взяли її та повернули французам.
Мушкетери підкидали свої капелюхи, вигукуючи козакам «Віват»!
Чекаючи на оплату, Сірко оселився в Парижі. Він так і сказав: “Нікуди не поїду, поки не заплатите”.
Французькі гвардійці спробували дорікнути отаманові, що вони воюють за честь і славу, а козаки – за гроші. Відповідь прозвучала миттєво – “Кожен воює за те, чого йому бракує”.
Цікаві факти :
- через 132 роки після смерті Сірка його мощі використовував фельдмаршал Кутузов перед Бородінською битвою 1812 р., щоб надихнути російську армію;
- у 1966 р. президент Франції генерал Шарль де Голль в Києві поклав квіти до пам’ятника великому українському козаку, який у 1646 р. допоміг французам зробити те, що було не під силу “мушкетерам короля”;
- Німецькі джерела називали його “Цирка”, росіяни – “Сєрко”, французи – “Сіро”, турки і татари – “Урусшайтан” (“руський чорт”), а туркені-матері лякали його ім’ям своїх дітей. Насправді, Сірко – це козацький псевдонім, що означає “вовк”.
Чи міг Сірко брати участь у Тридцятилітній війні? За віком та обставинами життя – міг. Чи міг читати лекції в Сорбонні? Малоймовірно, звичайно, але суто теоретично — мабуть.
Проблема в тому, що жодних документів чи згадок у джерелах про це немає. Зате точно відомо, що квіти Шарль де Голь у Києві в парку Вічної Слави покладав до могили Невідомого солдата. тож і сприймати все це потрібно, як фейки або художні домисли чи красиві легенди.
Загальна історія налічує чимало прикладів, коли пишалися абсолютно фантастичними персонажами чи їхніми перемогами, але до наукової історії це не мало жодного відношення…
Краще починати вчити свою історію! Свою!!
