Снігу намела зима сердита,
Просівала борошно із сита.
На пероні біля стін вокзалу
Голуб і голубка цілувались.
Гамір, шум доносились зусюди.
Збайдужілі до краси й облуди,
Люди обминали, озирались:
Голуб і голубка цілувались.
Враз неначе рух призупинився:
Трішечки добрішим світ зробився
( А чи так тоді мені здавалось):
Голуб і голубка цілувались!
Лариса Журенкова 🪶