19 липня 2025, 12:20
Поки росія атакує українські позиції, інша її армія працює в тиші — у смартфонах, ноутбуках і месенджерах.
Мета проста: добути інформацію, перехопити координати, визначити пересування підрозділів.
Для цього використовуються звичайні програми — знайомі, зручні, навіть “корисні”. Саме тому вони небезпечні.
Браузери: що ховається за красивими логотипами
Браузер Opera, колись суто норвезький продукт, нині має офіс у Санкт-Петербурзі, а серед інвесторів — компанії, пов’язані з російським капіталом. Це означає, що частина розробки ведеться в юрисдикції ворога, і гарантувати незалежність коду ніхто не може.
Ще відвертіше — «Яндекс Браузер», створений і підтримуваний російською компанією. Його розробники прямо співпрацюють із держструктурами рф, а сам браузер включений до переліку обов’язкових для встановлення у росії.
🔹 Безпечні варіанти: Google Chrome, Microsoft Edge, Mozilla Firefox — розроблені західними компаніями, які регулярно проходять незалежний аудит безпеки.
Пошта: листи, які читають не лише адресати
Сервіси Mail.ru та «Яндекс Пошта» офіційно обслуговують запити російських спецслужб. Усі дані зберігаються на серверах у рф, що фактично позбавляє користувача приватності.
Такі сервіси небезпечні навіть для цивільних, а для військових — тим більше. Один зламаний акаунт може розкрити маршрути, накази, листування з командирами.
🔹 Рекомендовані сервіси: Gmail, Outlook, ukr.net — усі з чіткою політикою конфіденційності та підтримкою двофакторної авторизації.
Месенджери й соцмережі: цифрова розвідка у вашій кишені
Telegram належить Павлу Дурову, колишньому власнику «Вконтактє». Попри заяви про незалежність, компанія має співробітників і сервери, пов’язані з рф.
VK.com та «Однокласнікі» відкрито контролюються Mail.ru Group — гігантом, що передає дані російським відомствам.
Навіть TikTok, хоч і китайський, викликає підозри: алгоритми не лише збирають вподобання, а й формують психологічний портрет користувача.
🔹 Безпечні платформи для спілкування: Signal, WhatsApp, Facebook Messenger.
🔹 Для соцмереж: Instagram, Facebook, X (Twitter) — підлягають міжнародному регулюванню і мають публічні звіти про запити спецслужб.
Навігаційні додатки: карти, що можуть видати маршрут
Для військових, волонтерів і навіть журналістів використання «Яндекс Карт», 2ГИС чи MapsMe є ризиком.
Ці програми збирають дані про пересування, фіксують координати та регулярно передають їх на сервери компаній, що діють у рф. Навіть якщо додаток працює офлайн, частина інформації синхронізується при підключенні до мережі.
🔹 Надійні альтернативи: Google Maps, Apple Maps, Waze — із перевіреними каналами шифрування.
Скріншоти, архіватори, антивіруси: невидимі шпигуни
Популярні утиліти для знімків екрана, як-от LightShot, Joxi чи «Скриншотер», розроблені у росії. Знімки можуть автоматично потрапляти на сервери розробників.
Файловий менеджер Far Manager — також російський продукт. А WinRAR і 7-Zip мають походження, пов’язане з громадянами рф.
Антивіруси Dr.Web і Kaspersky — ще небезпечніші: маючи доступ до системних файлів, вони можуть відправляти дані на зовнішні сервери під виглядом “телеметрії”.
🔹 Кращий вибір: стандартні засоби Windows і macOS, Microsoft Defender, ESET, Avast — без прихованих процесів і “сюрпризів” у коді.
Хмарні сервіси: зберігати файли — не означає володіти ними
«Яндекс Диск», «Яндекс Таксі», «Яндекс Музика» працюють у межах російського законодавства.
Згідно із законом рф, усі компанії зобов’язані надавати дані користувачів на вимогу спецслужб. Це означає, що ваші файли, маршрути чи музичні вподобання — не приватна справа.
🔹 Безпечні сервіси: Google Диск, Microsoft OneDrive, Dropbox; для музики — Spotify, Apple Music, YouTube Music; для таксі — Uklon, Bolt, Uber.
Getcontact і LinguaLeo: доступ до вашої телефонної книги
Getcontact вимагає повного доступу до контактів. Кожен номер, який є у вашому телефоні, автоматично потрапляє в базу компанії, яку згодом продають рекламодавцям і аналітичним структурам.
LinguaLeo — ще один російський продукт, замаскований під освітню платформу. Його сервери також розташовані в рф.
🔹 Краща альтернатива: Duolingo або застосунки, які не потребують доступу до телефонної книги.
Як не стати мішенню у цифровому просторі
-
Встановлюйте лише офіційні програми з перевірених джерел.
-
Не використовуйте піратський софт і “активатори” — це найчастіше трояни.
-
Оновлюйте системи — саме апдейти закривають вразливості.
-
Перевіряйте дозволи застосунків — жоден калькулятор не має просити доступ до геолокації.
-
Користуйтесь вбудованими інструментами — вони надійніші, ніж сторонні аналоги.
Кожен смартфон — це потенційний шпигунський пристрій. Але лише тоді, коли ми дозволяємо йому бути таким.
About the Author
