13 лютого 2025 року на Херсонщині відбулася страшна подія, яка повинна стати темою міжнародного обговорення. Священик Степан Подоляк, який служив у окупованому місті Каланчак, був викрадений з власного будинку і вбитий через свою відмову перейти до Московського патріархату. Два дні по тому, 15 лютого, його дружина отримала жахливу новину : чоловіка більше немає. Її запросили на упізнання тіла.
Це не просто випадкове насильство чи трагічна помилка. Це холоднокровне вбивство – результат релігійного тиску та переслідувань. Отець Степан не погодився відмовитись від своєї віри, і за це заплатив найвищу ціну — життя! Декілька разів представники ФСБ намагалися змусити священика підкоритися їх вимогам, змінити свою релігійну приналежність, але він залишився вірним своїм переконанням.
Це не просто загибель людини, це трагедія на тлі релігійної нетерпимості та фанатизму, це мучеництво за віру, що повинно бути почуте по всьому світу. Уявіть собі: священика, який виконує свою духовну місію, катують і вбивають за те, що він не хоче піддатися чужим ідеологічним вимогам. Відбулася цілеспрямована, спланована страта.
Але де ж світова спільнота? Де адекватна реакція на цей кричущий терор? Всі свідчення вказують на те, що це справжнє МУЧЕНИЦТВО ЗА ВІРУ Чому не чути голосів міжнародних правозахисників, які не раз піднімали проблему насильства та порушення прав людини, коли йдеться про знищення віри? Ми чуємо багато про пошкоджені двері храмів, але чи буде хтось говорити про реальні жертви — про людей, які загинули через свою релігійну належність?
Смерть о. Степана Подоляка не може залишатися непоміченою. Ми повинні вимагати справедливості та не допустити, щоб такі трагедії замовчувались. Тишина в цьому випадку — це не просто байдужість, це спільна відповідальність за те, що ми дозволяємо утискати віру та вірних людей за їхні релігійні переконання.
About the Author
