Купюра в 50 євро — приклад готівкового обігу, що не дає банкам заробити на комісії.
Банки заробляють на кожному русі карти
Банки підштовхують до безготівкових розрахунків, а ми втрачаємо?
Все більше українців переходить на безготівкові розрахунки. Але за зручністю цифрових платежів ховається глибший економічний ефект — поступове перетікання коштів із кишень громадян до банківських структур. У чому суть механізму?
Як працює економіка на готівці
Уявімо: банкнота номіналом 50 євро переходить із рук у руки.
– Людина розраховується за вечерю в ресторані.
– Ресторатор сплачує автомийку.
– Власник автомийки платить перукарю.
– Перукар іде на базар.
💡 За всі ці транзакції жодна копійка не потрапила банку. Гроші циркулюють в економіці, виконуючи свою функцію засобу обміну
А тепер — цифровий еквівалент
Якщо ті самі 50 євро проходять шлях у вигляді безготівкових транзакцій, банк бере комісію. Середній відсоток — 2,5% за кожну операцію. В результаті:
– Ресторан втрачає 1,25 євро,
– Автомийка — ще 1,25,
– Перукар — знову 1,25,
– І так далі…
Через 36 транзакцій з карти — від суми залишається менше ніж 5 євро. Решта автоматично переходить банківській системі у вигляді комісій.
Вплив на мільярди гаманців
Коли мова йде не про одну купюру, а про мільйони транзакцій щодня, масштаби вражають. Банки фактично стягують мікроподаток з кожної покупки, а клієнти сплачують не лише комісію, а ще й щомісячне обслуговування карт.
🟠 Реальний ефект: грошова маса концентрується в банках, а інфляція — у кишенях звичайних громадян
Комісії, кредити та “позика у майбутнього”
Частина банківського прибутку спрямовується на нові кредити. Люди купують те, що не можуть дозволити прямо зараз — «позичають» у себе завтра. У результаті:
– зростає загальний борг населення,
– банки примножують прибутки,
– економіка надуває мильну бульбашку.
Це ще один фактор, який підживлює інфляцію, особливо для груп з фіксованим доходом — пенсіонерів, держслужбовців, соціально вразливих верств.
🔗 Читайте також: Офіційні дані Держстату про інфляцію
Висновок: чи є вихід?
Повна відмова від готівки — шлях до тотального контролю. Не дарма банківські кризи роблять багатших ще багатшими. Як писав Майєр Амшель Ротшильд:
«Дайте мені керувати грошима держави — і мені байдуже, хто пише її закони».
📌 Баланс між готівкою і безготівкою — ключ до стабільності. Усе має бути під контролем громадянина, а не лише банківської системи
