…сьогоднішня інформація від СБУ: екс-мер Черкас Володимир Олійник отримав підозру у держзраді. Поряд з піжонськими нікчемностями – царьовим та никоноровою.
Царьов – онук Шарікова, що співається… і, один з “найукраїнськіших” людей, яких я особисто знаю – Олійник!
Що спільного?
Завищена самооцінка. Марнославство. Ліфт, яким кожен із них хотів підніматися вище, але поверх у їхніх персональних ліфтах був – останнім…
Серпень 2000 року. Разом з Олійником їдемо в одній машині на чергове судове засідання у справі його першого заступника – Володимира Косміни. Президенту Кучмі треба було тоді розуміти – звідки у скромного мера Черкас у 1999 році – гроші на пристойну президентську кампанію. У Олійника більше року тому народився третій син. У мене трохи пізніше – перший.
– Що твій малий? – Запитує він.
– Орел, – відповідаю.
– Ну ти ж його виховуєш рідною українською мовою? – цікавиться “молодий тато” Володимир Миколайович.
– Виховую…але рідною російською, – відповідаю.
– Який же ти недалекоглядний, – каже Олійник. – Ну хто буде в Україні розмовляти російською через 5 років?
…часто згадую цю розмову, коли бачу його то на “росії 1”, то на “москві”, то на інших “ма-аасковських” каналах.
Добре знаючи ВМ, співчуваю йому: мабуть, якщо жити захочеш, ще й не так розкорячишся, ба навіть на ненависній йому завжди “російській” мові…
Уродженець села Бузівка Жашківського району В.М. Олійник хотів стати президентом української України. Але завжди був у третіх-четвертих лавах.
Пригадую, як, пішовши з блоку Тимошенко у ВРУ, він щиро пояснював, що він, дорослий мужик, не хоче виконувати забаганки “дур.баби” і через день блокувати парламентську трибуну. Не хоче бути тлом для цього “гом…ка Ляшко” (у 2008-009 роках Ляшко був основним спікером БЮТ).
Партія Регіонів тоді дуже потребувала “обукраїнськування”. Тарас Чорновіл та Ганя Герман не витягували статус партійного бренду перед центральноукраїнським та западенським електоратами. Красномовний і щекастий “щирий українець” – юрист Олійник – був неабиякою знахідкою для партії АзІрова, Клюєва ets.
І досить швидко “колобок” наш загрався…
Щовечора шустери-кулікови формували обличчя партії влади. А партія влади стала відверто “лягати” під Росію…
Після лютого 2014 року заручник свого марнославства, заручник “гріхів молодості-1999” облаштувався на московських Чистих ставках.
Окуджавський Арбат і жашківська Бузівка - прямі, які не перетинаються. Тому, поступово, у нашого політика залишився єдиний шанс повернутися “на коні” до рідної неньки…. на броні російських танків…
Мені хотілося б написати, що після 24.02 щовечора “новий російський” олійник п’є гірку та мучиться совістю.
Але я впевнений, якщо він й п’є, то зовсім не мучиться, навпаки, будує плани! Повернутися та очолити… Годинами балакати і радіти, що до його балаканини хтось прислухаєтся..
Навіть не уявляючи, що в Україні – мільйони бажаючих відправити його до чистилища…
Так вийшло, що ми з ним – по різні боки барикад.
Він – талановитий, цинічний, душевний і дуже “український” – заплутався, загубився, обжиринувався, чорт забирай…
Але якщо хтось і кине в нього камінь, то це точно не я.
Мені дуже шкода маленького сільського хлопчика з жашківської Бузівки, що загубився на планеті Земля…
Віктор Борисов, Черкаси
