
Парадокси німецьких джобцентрів: мільярди на бюрократію, але не на безробітних
Німеччина, одна з найбагатших країн Європи, здавалося б, повинна мати ефективну систему підтримки безробітних. Але останнє дослідження Фонду Бертельсманна показує несподіваний парадокс: значні кошти, виділені на діяльність німецьких джобцентрів, витрачаються не на допомогу людям, які шукають роботу, а на адміністративні витрати. Це викликає серйозні питання щодо ефективності системи.
Мільярди на бюрократію: чому так дорого обходяться джобцентри?
Витрати на діяльність німецьких центрів зайнятості у 2024 році досягли астрономічної цифри – €10,7 млрд. З них більша частина, а саме €6,5 млрд, йде на адміністративні витрати. Цей показник за останні десять років зріс на 39%. Водночас на безпосередню допомогу безробітним, на розвиток програм працевлаштування було виділено лише €3,8 млрд. Такий розподіл фінансів настільки дисбалансований, що ставить під сумнів ефективність роботи самих центрів зайнятості.
Фонд Бертельсманна: “Безробітним потрібна індивідуальна підтримка”
Експерти Фонду Бертельсманна вважають, що система працює з великими прогалинами. Роман Вінк, експерт фонду з ринку праці, зазначив, що «скільки людей врешті працевлаштовують, відіграє другорядну роль». Важливою проблемою є відсутність ефективного управління та прозорості у використанні фінансів. Виходить, що джобцентри самі визначають, як розподіляти виділені їм гроші, але не мають чіткої відповідальності за реальні результати.
На думку експертів, для того, щоб допомогти безробітним, потрібно більше індивідуальних підходів – наставництво, консультування щодо особистісного розвитку, адаптація до змін на ринку праці. Тільки так можна досягти реальних результатів.
Безробітні в Німеччині: скільки отримують та хто вимагає допомоги?
За останніми даними, у Німеччині близько 5,4 млн людей отримують базову соціальну допомогу, зокрема Bürgergeld. Більшість з цих осіб – непрацездатні з різних причин (2,7 млн), 1,9 млн – безробітні, а ще 830 тис. мають низький рівень доходів і потребують додаткових виплат на прожиття. Загальні витрати на всі послуги базового соцзабезпечення становлять близько €52 млрд на рік, з яких близько €29 млрд йде саме на Bürgergeld.
Тривожні висновки: чи буде реформа?
Проблема бюрократизації джобцентрів не є новою, але дослідження Фонду Бертельсманна ще раз підкреслює необхідність реформування системи. Витрачання мільярдів на адміністративні витрати замість реальної допомоги безробітним може призвести до соціальних та економічних наслідків. Наразі важливо не лише визначити, як розподіляти гроші, а й змінити підходи до самих центрів зайнятості, зробивши їх максимально ефективними агентами ринку праці.