6-го грудня 2021 року Роменським міськрайонним судом Сумської області у справі № 585/3294/21 було винесено рішення за позовом вчительки англійської мови, яку відсторонили від роботи через відсутність щеплення від COVID-19
У позові було зазначено, що таким відстороненням порушується Право на працю, гарантоване статтею 43 Конституції України та КЗпП України, а рішення, прийняте відповідачем, безпідставне, оскільки суперечить статті 1 та статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб.
Наказ у частині відсторонення від роботи позивача судом було скасовано !
Які були висновки суду?
Суд зазначив, що наказ про звільнення суперечить Закону України «Про захист від інфекційних хвороб», оскільки вакцинація від COVID-19 не включена до календаря щеплень ні як обов`язкова, ні як обов`язкове профілактичне щеплення проти цієї хвороби.
Відтак, наказом про відсторонення вчительки від роботи без збереження заробітної плати на час відсутності щеплення від COVID-19 порушено її права, гарантовані Конвенцією про захист прав та основоположних свобод.
Крім того, Наказ про звільнення суперечить Постанові КМУ № 1236 від 09.12.2020 р., оскільки вакцинація передбачена лише на час дії карантину, який згідно з Постановою КМУ № 1236 встановлено до 31.12.2021 р. Піддавши ретельному аналізу ситуацію, що склалася, суд приходить до переконання, що відбулося втручання держави у права позивачки.
Також суд погодився, що вчителька опинилася в гіршому становищі, ніж інші громадяни України, які не вакциновані від COVID-19. Адже через відсутність протипоказань до вакцинації позивачку було звільнено без збереження заробітної плати, допоки вона не буде вакцинована, не дивлячись ні на терміни дії карантину, ні на стан її здоров`я в подальшому, ні на відсутність законодавчої заборони позивачці знаходитися в приміщенні школи.
«Тоді як інші педагоги, які мають протипоказання до вакцинації, можуть безперешкодно працювати і від них навіть не вимагається робити тест на перевірку наявності у них вірусу. Отже, через своє здоров`я, у вигляді відсутності протипоказань до вакцинації від COVID-19, які позбавили позивачку можливості заробляти собі на життя, вона опинилася в гіршому становищі, ніж інші педагоги, які не вакциновані, але мають протипоказання до вакцинації», – йдеться у документі.
Також зазначається, що керівництво мало можливість вдатись до альтернативних заходів, направлених на обмеження контакту невакцинованої особи з учнями і які могли б мати менший «травматичний» ефект для позивачки.
«Зокрема, на думку суду, Закон «Про освіту» та п.10 п. 35 Постанови КМУ не забороняє відповідачу надати можливість позивачці на час дії карантину проводити уроки в дистанційному режимі. Крім того, загальновідомим є факт, що зараження вірусом можна уникнути шляхом дотримання дистанції під час спілкування, а тому і учні, й педагоги мають можливість захиститися від вірусу без втручання держави у права учасників освітнього процесу», – зазначено у висновках.
Окремо зауважується, що Постановою КМУ № 1236 не вимагається від педагогів, які не мають вакцинації від COVID-19, але мають протипоказання до вакцинації, підтверджувати при виході на роботу відсутність у них позитивного результату на коронавірус.
«Не можна назвати справедливим залишення позивачки без засобів до існування, тоді як ст. 23 Закону України «Про захист від інфекційних хвороб» та ст. 57 Закону України «Про освіту» за працівниками, які не можуть виконувати свої обов`язки в колективі за станом здоров`я з тих чи інших причин, у зв`язку з чим відстороняються від роботи або переводяться на іншу роботу, зберігається середній заробіток», – йдеться у документі.
Публікація зі сторінки сайту sud.ua в скороченні