Ostap Vyshnya in Ukhtpechlaz, 1940 (Остап Вишня в Ухтпечлазі, 1940 рік)
Остап Вишня — народний кумир і майстер української усмішки
На початку 1920-х років Україна переживала літературний бум. Серед імен, що набували популярності, по-особливому засяяв Остап Вишня — письменник, що навчив українців сміятися навіть у найважчі часи. Його гуморески друкувалися мільйонними накладами, а сам він отримав почесне й гучне звання — «король тиражу». До 1928 року з-під його пера вийшло вже 25 збірок «Вишневих усмішок», і кожна ставала подією. Тиражі сягали двох мільйонів примірників — нечувана цифра для того часу, яка вивела його за популярністю на друге місце після самого Тараса Шевченка.
«Оті дурні, що кричать “націоналіст!”, не розуміють і ніколи не зрозуміють, що я зумів об’єднати любов до мого народу з любов’ю до всіх народів світу!»
(Зі щоденника Остапа Вишні “Думи мої, думи мої..”)
Король тиражу
На початку 1920-х років гуморески Остапа Вишні друкувалися мільйонними накладами. До 1928 року він видав 25 збірок «Вишневих усмішок», а загальний тираж сягнув двох мільйонів. Таких цифр тоді не мав жоден український автор. За популярністю він поступався лише Шевченку.
Робота серед хворих
Під час визвольних змагань Вишня працював у медико-санітарних частинах війська Центральної Ради і Директорії. Завідував Медико-санітарною управою Міністерства шляхів УНР. Особисто їздив у потягах, переповнених тифозними хворими. Допомагав ліками й жартами, які підтримували людей не менше за медикаменти.
Арешт
1934 року його заарештували. Вишню звинуватили у підготовці замаху на Постишева і засудили до десяти років таборів. На допитах він не втрачав іронії:
«У такому разі, чому б не звинуватити мене ще й у приставанні до Клари Цеткін?»
Тундра і наказ про страту
Вишню відправили в Чиб’ю. Хворий і виснажений, він пішки пройшов понад тисячу кілометрів зимовою тундрою до віддаленого рудника. У 1937 році його мали розстріляти, задля цього етапували в інший табір через річку Печору. Але ріка вкрилася кригою, переправа надовго затрималася. Тим часом начальника табору…. розстріляли, а наказ про страту Вишні загубився…
Повернення
Після заслання Вишня повернувся до літератури. У повоєнні роки він створює “Мисливські усмішки”, сповнені іронії й доброго гумору. Читачі впізнавали в цих творах його старий стиль — простий, але дуже близький до народу.
«Хочу, щоб люди усміхалися. І щоб було легше жити»
Пам’ять
Остап Вишня був одним із найпопулярніших письменників свого часу. Він пережив арешти, тундру й табори, але зберіг головне — здатність сміятися і змушував сміятися інших.
«Сміх — це промінь світла навіть у найтемніші часи»
📚 «Захист музейних колекцій в Україні: методи та приклади збереження експонатів»
About the Author
