Фасад Черкаського краєзнавчого музею, впізнаваний орієнтир міста
Краєзнавчий музей Черкас: історія будівництва та експозиції
Будівля, яка здається “вічною”, стала одним із наймасштабніших будівельних проєктів 1980-х і швидко перетворилася на впізнаваний орієнтир міста. Краєзнавчий музей стоїть біля Пагорба Слави і одразу привертає увагу своєю масивністю, геометричними формами та стриманою архітектурою. На початку 1980-х його зведення було одним із найамбітніших проєктів у місті.
Важка, геометрична, мовчазна — і водночас упізнавана з першого погляду. Сьогодні це лише частина міського ландшафту, але на початку 1980-х її народження було однією з найамбітніших міських подій.
Старий музей вичерпав свій ресурс
Краєзнавчий музей тривалий час жив у будинку на вулиці Гоголя — екзотичному приміщенні з мавританськими мотивами. Він прослужив майже 65 років і перетворився з архітектурної родзинки на аварійну споруду. Підвал знищував грибок, стіни мали критичний знос, а колекції буквально не було де розміщувати. Для міста, яке швидко зростало, це виглядало анахронізмом: Черкаси потребували не “кімнатного музею”, а простору, який відповідав би масштабу регіональної історії.
Архітектори зробили ставку на монументальність
Проєкт нового музею створили черкасці Леонід Кондрацький, М. Собчук і Сергій Фурсенко. Науковим консультантом став О. М. Дубовий. Їхня концепція була нетривіальною: не декоративність, а сила форми. Музей мав справляти враження сховища — місця, яке зберігає те, що переживає покоління. Масивні площини, стримані пропорції, фактура каменю — усе це працювало на одну ідею: музей як опора пам’яті, а не просто будинок для експонатів. Згодом команда отримала Державну премію імені Тараса Шевченка.
Головний будівельний проєкт у Черкасах 80-х
Початок 1980-х для Черкас — час масштабної інфраструктурної розбудови. Новий музей поруч із Пагорбом Слави потрапив у перелік ключових об’єктів. Будівництво тривало кілька років і вимагало великих ресурсів, але місто отримало те, чого роками не вистачало: простір, який міг працювати з серйозними виставковими площами. Вже 8 травня 1985 року будівлю урочисто відкрили.
2800 квадратів історії замість десяти тісних кімнат
Новий музей отримав 30 залів і 2800 м² експозиційних площ — у рази більше, ніж колись. Це дозволило вперше системно експонувати колекції: від археології та природи регіону до козацької доби, міського побуту ХХ століття й унікальних рукописних видань. Тут зосереджені тисячі артефактів — кістки мамута, сарматська зброя, родинні реліквії черкащан, стародруки, предмети, які почали передавати ще на початку ХХ століття.
Будівля, яка стала міською точкою відліку
Сучасний краєзнавчий музей швидко став упізнаваним орієнтиром біля Пагорба Слави. Він став орієнтиром і майданчиком, де місто працює з власною історією в реальних фактах і предметах, а не в умовних символах. Тут створюють виставки, проводять дослідження, оновлюють експозиції — і все це стало можливим завдяки простору, якого місто десятиліттями не мало. По суті, історія вперше отримала нормальні умови для зберігання й показу, замість тісного аварійного приміщення.
Щоб краще зрозуміти архітектурні джерела Черкас, корисно ознайомитися з історією однієї з найвизначніших міських перлин — Палаца одружень у Черкасах.
Якщо вас цікавить археологічне загадкове минуле Черкащини, варто прочитати про Містичні знахідки на березі річки Рось — вони розкривають загублені сторінки історії області.
About the Author
