Тихо зойка хтось вночі.
Чиї то були плачі???
Скоріш треба подивитись-
Можу ж в чомусь пригодитись!
Розсуваю кущ жасмину
Й бачу там сови дитину,
що під деревом сиділа
І тихенько зойкотіла .
Очі – як два кругляки,
Повні слізок-гіркоти,
Ніжки міці ще не мають-
Нею взад-вперед хитають..
Я сов’ятко те підняв
Та назад в дупло поклав,
А воно мене узяло
І крилятками обняло!!!
Тут і мама прилетіла,
Черв’ячками пригостила.
ЇЙ я *дякую!* сказав,
І….сов’яткові віддав.
