Якби ж Адам тоді все знав,
Він Єву б зупинив за руку…
Але, засліплений, мовчав…
Чи захотів пізнать науку?
Не розрізнив добра від зла –
Із скриньки хлюпнула Пандора…
Модерн же має два крила,
Одне – то біле, друге – чорне.
Лиш яблучко – а стільки бід:
Содом… Гоморра… “Мирний” атом…
Гіркий полин… Лишає слід
В душі Землі підступний фатум.
Сльозами сповнилась Земля.
Не тішать моли, ліфти, вежі,
Коли ридає немовля,
А людство – війнами бентежить.
Від болю корчиться Адам
На полі бою в сильних муках…
Якби ж тоді він тільки знав…
Він Єву б зупинив за руку!
Лариса Журенкова 🪶
