Керівнику ДП «ЧАРЗ-АВТО»
Сущенку Ю. М.
/Прізвище, ім’я та по батькові
м. Черкаси, повна адреса, номер телефону/
Заява- скарга
08.02.2018 року біля 15.30 на зупинці «Торговий центр» південно-західного району у напрямку кінцевої зупинки «Руставі» я зайшла до маршрутного автобусу №20, державний номер СА 0859.
Кондуктору мною було пред’явлено посвідчення серії А за № 307014, що надає мені право безоплатного проїзду в міському громадському транспорті, як особі, постраждалої від аварії на Чорнобильскій АЕС.
На моє посвідчення кондуктор зреагувала в дуже агресивній формі, а саме, почала голосно репетувати і скаржитися водію таким чином, щоб чув весь салон! Привожу деякі її вирази дослівно: «Ти ба, не сідають в «п′ятірку» – мабуть, їх там не беруть, так вони сюди прибігли…!», «Із такими категоріями люди вже давно повмирали, а вони все лізуть та лізуть…»
Я сильно розгубилася і спочатку навіть не могла нічого заперечити таким несправедливим словам кондуктора. Потім все ж таки промовила: “Якщо ви заберете мій рак собі, то я із задоволенням заплачу за свій проїзд”… але, це настільки підігріло її обурення, що вона не могла вгамуватися аж до останньої зупинки, змушуючи весь салон маршрутки слухати свою образливу маячню, тим самим привертаючи до мене пильну увагу!
Всі ці принизливі, а, головне, несправедливі вислови довели мене до розпачу та погіршенню самопочуття, адже, як наслідок цього інциденту, у мене розболілася голова та піднявся тиск.
Прошу Вас, як керівника АТП, розібратися в цій ситуації та навчити своїх працівників не тільки знанню та безперечному виконанню Закону щодо перевезення інвалідів, а ще й ввічливості, і, найважливіше, людяності!
Адже, словом можна не тільки довести людину до сліз, як у випадку зі мною, але й, навіть, вбити!
Р..S. Номер посвідчення змінено
/Фрагмент тексту пісні гурту “Тік”/
Я хочу втікти в дрімучі ліси,
Я втомився від міської, асфальтної краси.
Мене задовбали трамваї і колії.
Кондуктори, дебіли і профілакторії.
/іноді остання строка читається не через кому, а через дефіс/